от торговли

1) (для продажи товаров) ятка;

2) таш, кумедіянська буда.

* * *

1) балага́н, -а; ( для торговли) я́тка; диал. таш, -у, таша́

2) (перен.: шутовство, кривлянье) балага́н, -у

выручить

1) визволяти, визволити, відзволяти, відзволити, ратувати, виратувати, поратувати, виручати, виручити, допомогти, відкаснути кого від чого. [Не хочете відкаснути від напасти (Мирн.)]. Выручило его что - визволивсь чим. [Огірками тільки й визволивсь];

2) уторгувати. [Вторгувала, серденько, п'ятака (Шевч.). Вторговані гроші здав я в банк]. Выручаться, выручиться, безл. - уторжитися. [Карбованців з п'ятьдесять уторжилося, чи ні?]. Вырученный -

1) визволений, виручений;

2) уторгований. [Усі вторговані гроші вкрадено].

* * *

несов.; сов. - в`ыручить

1) вируча́ти, ви́ручити; ( освобождать) визволя́ти, ви́зволити; ( спасать) рятува́ти, порятува́ти, вирято́вувати, ви́рятувати, зарято́вувати, зарятува́ти; ( помогать) допомага́ти, допомогти́, помагати, помогти́, запомага́ти, запомогти́

2) ( получать от торговли) уторго́вувати, уторгува́ти, виторго́вувати, виторгувати

1) (доска для торговли в разнос) ношак (-ка), (поднос) таца (-ци) и таця (-ці), (глубокий и продолговатый) ночовки (-вок), ваганки (-ків), нецьки (-цьок), ночвина, (рус.) лоток (-тка), (диал.) стябло. [Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло (Сторож.)];

2) (совок) коряк (-ка), ко[і]рець (р. ко[і]рця), ківш (р. ковша);

3) (водосток) лотік (-тока). -ток водосливной, водосточный - лотік водоспускний, риштак; (водосточная труба: горизонт.) риштак (-ка), (вертик.) ринва. -ток (золотопромывной), горн. - ночовки. -ток мельничный - лотоки (-ків).

* * *

1) я́тка

2) (желоб; ковш, корыто) спец. лоті́к, -то́ка

недобір (-бору), (в торговле ещё) недовторгування, недовторг (-гу).

* * *

1) оживлення, оживіння, відживлення;

2) жвавість (-вости). Срв. Оживлённость.

* * *

1) ( действие) ожи́влення, віджи́влення, оживля́ння, відживля́ння; ожи́влення, оживля́ння; пожва́влення, ожи́влення, пожва́влювання, оживля́ння; ожи́влення, відно́влення, оживля́ння, відно́влювання

2) ( состояние) ожи́влення; (работы, торговли) пожва́влення; ( оживлённость) жва́вість, -вості, жи́вість; ( бодрость) бадьо́рість, -рості; ( возбуждение) збу́дження

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

1) (шатёр) намет, шатро, таш (-шу), таша (-ші), (базарная) ятка. Походная -ка - похідний намет, -не шатро. Розбивать, разбить -ку, натягивать, натянуть -ку - намет на[роз]пинати, на[роз]п'ясти. [Нап'яли козаченьки великий намет];

2) (верх над яткой) намет. [Крамнички під наметом]. Пробирная -ка - пробірня.

* * *

1) наме́т, -у, пала́тка

2) ( для мелкой торговли) пала́тка, я́тка

плата, заплата, платня, скуп. [Хоч і в ката, аби плата. Хвершал за лікарство бере скуп]. Заработная -та - заробітна (зарібна) платня. Заработанная -та - зароблена платня. Наёмная -та - наймиця. Подённая -та - поденне (-ого). Годичная -та - годівщина, роківщина. -та по времени - платня від часу. Поштучная -та - платня від штуки. Задельная, сдельная -та - відрядна платня, платня від роботи. -та за квартиру - комірне (-ного). Арендная -та за землю - рата, чинш; (арендная в неурожайный год) суха рата. -та за право торговли - чинш, мито, патент. -та за размен денег - розмінне (-ного), змінне, (за факторство) баришівне (-ного). -та за помол - сухомельщина, розмір, мірка, мірчук, промел. Внести первый взнос арендной -ты - першу рату заплатити. Какова работа, такова и -та - яка робота, така й (за)плата; як дбаєш, так і маєш.

* * *

1) пла́та; платня́, запла́та

2) перен. пла́та; ( награда) нагоро́да, диал. надгоро́да; ( благодарность) подя́ка

1) творення, витворення; (изготовление) вироблювання и -бляння, вироблення, продукування, спродукування; (ведение) справляння, справлення, переводження, переведення, провадження, проведення; срв. Произведение 1. [Отакий спосіб вироблювання (продукції) усякого краму - машинами по фабриках та працею найманих робітників - зветься капіталістичним (Єфр.)]. На -ство работы потребуется много времени и средств - на переведення роботи (праці) треба буде багато часу і коштів. К -ству ночных работ не допускаются малолетние - до нічної праці не допускаються малолітні. -ство торговли - провадження, ведення торгу. -ство выборов - переведення виборів. -ство дела в суде - переведення справи в суді. -ство следствия, следственное -ство - переводження (переведення) слідства;

2) (фабрикация, дело) виробництво, продукція. [Капіталістичний спосіб продукції (Єфр.). Бондарське виробництво. Виробництво з дерева]. Фабричное -ство - фабричне виробництво. -ство сахара свеклосахарное -ство - цукрове виробництво, цукроварство. Горное -ство - гірниче виробництво, гірництво. Нефтяное -ство - нафтярство. Машинное -ство - машинне виробництво, машинництво. Кустарное -ство - доморобне виробництво. -ство превышает потребление - продукція, виробництво перебільшує споживання. Орудия -ства - знаряддя виробництва (продукції), виробниче знаряддя;

3) (выделка, изделие) виріб (-робу), робливо. [Кожну річ фабричного виробу можна за менші гроші дістати (Єфр.). Се ложки мого роблива (Харк.)]. Собственного -ства - власного виробу, саморобний, саморучній и -чний. [Горілка саморучня (Крол. п.)];

4) грамм. - творення, виводження, вивід (-воду) (слів, форм);

5) (в чин) промування, попромування в чин, ранг, підвищення на чині, на рангу.

* * *

1) виробни́цтво; ( действие) ви́роблення, виро́блювання, ви́роблення, продукува́ння; ( изделие) ви́ріб, -робу; ( изготовление) ви́робка

2) (кого в кого-что - возведение в какое-л. звание, чин) підви́щування, підви́щення (кого в кого-що), надава́ння, наданння́ (кому чого)

3) лингв. ви́ведення, тво́рення, утво́рювання, утво́рення

1) эк. това́р, -у

2) ( предмет торговли) това́р; крам, -у

3) спец. това́р, ремі́нь, -ме́ню

1) ( торговля) торг, -у, торго́виця

2) ( место торговли) торг, торго́виця, торго́вище